Альянс між росією, Китаєм та Північною Кореєю: нова небезпека для західного світу
Поділитися
Після повномасштабного вторгнення в Україну росія стає дедалі більш ізольованою від західного демократичного світу. Відтак путін починає налагоджувати тісні відносини з автократичними країнами.
Чим це загрожує Заходу і чи бути автократичному альянсу у найближчому майбутньому розповідає у своїй статті британська викладачка з міжнародних відносин Університету Ланкастера. Оригінал опубліковано на the Conversation, переклад підготовлений Новини.LIVE.
Росія будує тісний союз зі світовими автократіями — Заходу слід остерігатися
Росія планує купити у Північної Кореї "мільйони" одиниць зброї радянських часів, як стало відомо з останнього звіту розвідки США. Британська оборонна розвідка також підтвердила, що росія вже застосовує в Україні безпілотники іранського виробництва.
Викриття сталося після серії дипломатичних розмов між президентом росії володимиром путіним і лідером Північної Кореї Кім Чен Ином під час святкування Дня визволення Північної Кореї 15 серпня. Обидва лідери запропонували нову стратегічну та тактичну співпрацю та підкреслили традицію дружби між ними, що є частиною наступу путіна, спрямованого на створення та зміцнення союзів з ключовими авторитарними державами.
Буквально за кілька днів путін зустрівся з президентом Китаю Сі Цзіньпіном і президентом Ірану Ебрагімом Раїсі, а також пообіцяв надіслати велику торговельну делегацію до Ірану. Путін також запевнив, що зробить все можливе, аби Іран став повноправним членом Шанхайської організації співробітництва — політичного та безпекового альянсу, до якого входять росія, Китай, Узбекистан і Пакистан.
Оскільки росія стає ізольованою від Заходу після її вторгнення в Україну, кремль стає все більш ідеологічно екстремальним і прагне покращити свою співпрацю з режимами-вигнанцями, зокрема Північною Кореєю та Іраном. Цей альянс, який, ймовірно, включатиме Китай, може становити реальну загрозу для Заходу в найближчі роки.
Москва мала тісні дипломатичні стосунки з Пхеньяном під час холодної війни, а Радянський Союз був одним із найважливіших економічних партнерів Північної Кореї. Відносини різко змінилися в 1991 році, коли розвалився Радянський Союз. Росія, яка більше не була комуністичною країною, зосередилася на налагодженні позитивних взаємозв'язків із західними демократіями.
Вона надала перевагу економічним відносинам над ідеологічними та прагнула розвивати тісніші зв’язки зі Сполученими Штатами та Південною Кореєю. Це зіпсувало її зв'язки з Пхеньяном, і Північна Корея перенесла свою увагу на розвиток тісніших відносин з Китаєм.
Ізоляція Північної Кореї
Коли путін прийшов до влади у 2000 році, він робив спроби відновити дипломатичні відносини з Північною Кореєю. Кім Чен Ір, батько Кім Чен Ина, навіть кілька разів відвідував росію.
Однак відносинам заважав глибоко прагматичний підхід росії до зовнішньої політики. Щоб зберегти дружні зв'язки із Заходом, кремль продовжував засуджувати ядерну програму Пхеньяна.
Це унеможливило розвиток значущих дипломатичних відносин між двома державами. Економічна та політична ізоляція росії після її вторгнення в Україну дала нову можливість двом режимам відновити зв’язки.
Після розпаду Радянського Союзу Північна Корея все більше покладається на Пекін, причому переважна більшість її торгівлі та енергоносіїв надходить саме з Китаю.
Однак ці відносини не позбавлені політичної напруги. Ключова мета Китаю на Корейському півострові — уникнути краху автократичного режиму Північної Кореї та її возз’єднання з Південною Кореєю.
Це було б неприйнятно для Китаю, оскільки він боїться, що об'єднана Корея призведе до більшої залученості США в регіоні. Як наслідок, Китай тисне на Пхеньян, щоб той став більш поміркованим, сподіваючись стабілізувати режим.
Напружені відносини між Пекіном і Пхеньяном є однією з причин, чому Кім Чен Ин, ймовірно, скористається можливістю зблизитися з москвою і стати більш незалежним від Пекіна. Інша полягає в тому, що тісніші зв'язки з росією можуть призвести до надання енергетичних субсидій та розширення технологічної, наукової та комерційної співпраці.
Деякі експерти стверджують, що поворот росії до Північної Кореї є позитивним знаком. Вони стверджують, що прохання росії про зброю означає, що військові та економічні санкції проти кремля працюють. Не маючи змоги купувати зброю в інших країнах, володимир путін звертається до Північної Кореї та Ірану, чия артилерія вважається неточною та ненадійною.
Хоча це й правда, однак більш тісні відносини між найнебезпечнішими автократіями світу повинні бути суворим попередженням для Заходу. Інтерес росії до Північної Кореї та Ірану може бути власним інтересом. Це також сигналізує про те, що москва більше не зацікавлена у підтримці дипломатичних відносин із Заходом, і що вона може позиціонувати Шанхайську організацію співробітництва як суперника НАТО.
До цього автократичного блоку майже напевно увійде Китай, відносини якого з росією поглибилися після вторгнення в Україну. Є певні докази того, що стратегія путіна вже працює. У червні росія і Китай наклали вето на резолюцію ООН про запровадження нових санкцій проти Північної Кореї через її ядерну діяльність.
Це був безпрецедентний крок з боку двох постійних членів Ради Безпеки ООН, які засуджували дії Північної Кореї в минулому. Це сигналізує про відновлення зусиль у протистоянні глобальному впливу США та їхніх союзників, яких знову вважають ворогами, а не партнерами.
Щоб протистояти посиленню впливу альянсу авторитарних режимів, перший крок Заходу — визнати, що це не обов’язково є ознакою слабкості росії, і не виключати переговорів із кремлем.
Хоча дипломатична взаємодія з цими державами може стати дедалі складнішою, взаємодія є кращою, ніж політика ізоляціонізму, яка ризикує заохотити більшу авторитарну співпрацю. Захід має залишатися стійким у своєму захисті демократичних цінностей і позиціонувати себе як необхідного економічного та стратегічного партнера автократичних режимів, інакше ризикує відштовхнути їх ще далі.
Барбара Йоксон, викладачка з міжнародних відносин Університета Ланкастера, Велика Британія.
Читайте Новини.LIVE!
