Тегеран постачатиме росії ракети дальністю 300 і 700 кілометрів: інтерв'ю з експертом з Ірану для Новини.LIVE

Скільки Іран виробляє зброї та наскільки вона небезпечна? Чи призведуть до чогось масштабні протести у країні? І чому Іран так активно допомагає росії? Відповіді на ці та інші питання ми дізналися у експерта з Ірану, доктора Єврейського університету Володимира Месамеда.

— Іран став повномасштабним учасником війни в Україні, і тому до нього зараз прикута увага. У країні тривають масштабні протести. Приводом стало вбивство курдської дівчини, але ми розуміємо, що це тригер. А у чому справжня причина цих виступів?

— Причин у цього багато. За 43 роки, що ісламісти перебувають при владі, протестні акції відбуваються приблизно останні 30 років. Народ незадоволений. Якщо ми візьмемо, наприклад, останні кілька років, то сухі економічні цифри свідчать, що причин для занепокоєння дуже багато. У країні страшна інфляція, причому у 2014-2016 роках, коли вона була не у відсотках, а у разах, учетверо впала національна валюта. У зв'язку з санкціями Іран не може торгувати найголовнішим своїм експортним і навіть стратегічним товаром — енергоносіями.

Окрім цього, у країні накопичується невдоволення навколо ісламського режиму. Адже він не просто створив важку економічну ситуацію, а й взагалі, порівняно з періодом шахського правління, життя дуже погіршилося. З'явилися серйозні ісламські обмеження, а народ до цього не готовий. І саме головним тригером стала ситуація з дрес-кодом для жінок.

Це відображає одну з особливостей цієї ситуації із закручуванням гайок, з посиленням "моральних засад", з напруженням, з тим, що країна постійно збільшує тиск на свій народ. Тому що ісламська революція породила в Ірані те, що вони називають "культурною революцією". А це виявляється в ісламізації, люди до цього не готові. Це була звичайна світська країна, хоч і з великим відсотком вірян.

І ось вийшло, що ці ісламські обмеження не дають спокійно жити, запроваджено спеціальний ісламський одяг для жінок, хіджаби. Багато всяких заборон було запроваджено останніми роками, наприклад, жінкам не можна їздити велосипедом, лише у спеціально відведених місцях. Або у багатьох містах їм не дозволено виходити з дому без супроводу чоловіків. Тому все це дратує народ, а останніми роками виникло багато всякого іншого, економічні труднощі.

У країні ще й незадоволені тим, що, незважаючи на всі складнощі, Іран допомагає таким рухам, як хусити в Ємені, "Хезболла", "Ісламський джихад", "Хамас". Усе це призвело до того, що в країні вже кілька років, із невеликими перервами, точаться протестні акції. І під час них бачимо, наскільки народ політично піднявся. З'являються гасла проти керівників (аятол), Хаменаї називають диктатором. Ідуть демонстрації під гаслом "Смерть диктатору". У місті Мішхені була демонстрація з гаслами "Хаменаї — вбивця, а його уряд — незаконний".

Тобто гасла серйозні, і вони лунають по всій країні. Протести мають вже новий рівень, вони проходять у кількох сотнях міст Ірану, особливо сильні — у національних регіонах, Курдистані та іранському Азербайджані, Белуджистані. Усе це сильно діє на владу, і тиск, який силовики чинять на протестувальників, посилюється.

А якщо сказати про безпосередній тригер нинішніх протестів, то він пов'язаний не тільки з загибеллю Махси Аміні (минуло 40 днів з цього моменту), а ще й з тим, що за місяць до зазначених подій лідер країни видав указ, яким ісламські обмеження стали ще більш жорсткими. Це все турбує і світову спільноту, бо в Ірані протестна хвиля ніколи не тривала так довго.

Були серйозні студентські демонстрації наприкінці 1990-х, після виходу з "ядерної угоди", коли країну позбавили можливості експортувати нафту. Але щоб хвилювання тривали вже півтора місяця, такого не було. Аналітики навіть припускають, що це може звалити режим. Але, на мою думку, на це не схоже. Тому що в Ірані давно немає жодної опозиції, яка б могла змінити режим, і немає кому об'єднати ті сили, які протестують. Вони великі, але діють по-різному, і протести на певному етапі підуть на спад, як це вже бувало не раз.

— Чому Іран так відверто став на бік росії у війні проти України? Влада ж мала розуміти, чим це для неї загрожує.

— Річ у тім, що Іран давно перебуває в ситуації "обложеної фортеці". Він уже багато років перебуває в ізоляції, економічно впав, позбавлений допомоги Заходу. При цьому антизахідна риторика є основою його зовнішньої політики. І перебування під санкціями привчило Іран до того, що можна покладатися лише на себе. І раптом поруч постає країна, яка перебуває майже в такій ситуації.

Іран і росія давно тягнуться один до одного як головні ізгої сучасного світу. Іран давно хотів підписати з рф стратегічну угоду, і вона була підписана під час перебування путіна в Тегерані 19 липня цього року. З того часу так вийшло, що відносини між цими країнами лише зміцнились. Вони намагаються бути корисні одна одній. Росія каже, що може допомогти Ірану якимись технологіями, хоч зараз виходить навпаки — не рф допомагає, а Іран росії сучасними озброєннями.

В Ірані це створило якусь ейфорію: іранці бачать, що вони можуть допомогти військовими технологіями країні, армія якої вважалася другою у світі. І вони тут, як то кажуть, знайшли один одного. Тому іранці змінили свою тактику і стратегію. На початку війни вони не раз говорили, що за мирне рішення, готові застосувати всі інструменти, які вони мають, і ніякої допомоги не надають. І раптом приїжджає путін і каже, що якби не ми, то Захід пішов би проти вас. Це спрацювало, і аятола Хаменаї заявив, що ми розуміємо занепокоєння росії і готові стати на її бік. Тому зараз відбувається обмін досвідом і постачання зброї.

Я хотів би навести приклад. Учора іранська преса написала цікаву річ: у зв'язку з тим, що розгін демонстрацій не призводить до успіхів і протести ширяться, нам (іранцям) треба звернутися до досвіду росії у розгоні демонстрацій. Там, мовляв, тихо, ніяких демонстрацій немає, отже, досвід хороший, і він нам знадобиться. Це показує, що дві країни переплелися буквально.

Що стосується безпілотників, то Іран постачає не найкращі. Обсяги виробництв БпЛА давно непокоять Ізраїль. Ми ще місяці три тому почали активно просувати ідею про те, що Іран швидко збільшує виробництво дронів, і треба щось із цим робити.

— Виходить, що їхні БпЛА виявились цілком ефективними. Як Ірану вдалося створити їхнє виробництво в умовах найжорстокіших санкцій? Як там навчилися оминати обмеження?

— Якщо ми подивимося на Іран останніми роками, то навіть попри санкції це не заважає просуванню ядерної програми. За згодою, Тегерану було заборонено мати просунуті центрифуги для збагачення урану. Вони обійшли ці заборони, і від першої примітивної моделі (яка була дозволена) дійшли до шостої моделі, тобто створили вже шосте покоління.

Іранці виробляють ракети, які цілком пристойного рівня. Хоча Ізраїль виступав за те, щоб до ядерної угоди було включено пункт про заборону Ірану виробляти такі ракети. Але це зробити не вдалося, і їхня ракетна програма просувається.

Улюблений спосіб роботи іранців — це копіювання аналогів. Кілька років тому було збито американський дуже просунутий дрон, який вони скопіювали. Іран, звісно, робить БпЛА напівкустарно, але великими партіями, є великий парк. Іранці вже передавали дрони  3-4 роки тому хуситам, які обстрілювали Саудівську Аравію і навіть завдали шкоди аеропорту в Ер-Ріяді. Створили кілька заводів із виробництва дронів навіть у Сирії. Великі партії переправляють "Хезболла".

Тому це серйозна небезпека, на яку нарешті звернули увагу. І в Україні вони також себе показали цілком ефективними. Низький політ не дає змоги збивати дрони. Це та ситуація, яка є. І той стратегічний союз, про який завжди говорили з деяким подивом, мовляв, передова країна і країна третього світу. І тому іранці зараз кажуть, що ми не ликом шиті, постачаємо зброю на війну, від якої трясе весь світ. І вони поставлять і ракети, якщо санкційна політика не переламає хребет іранській економіці, що цілком можливо.

— Ці ракети становлять загрозу? Наскільки масове їхнє виробництво?

— Масове виробництво, так. Тим більше, що це ракети тієї дальності, яка потрібна. Тобто постачатимуть ракети з дальністю 300 і 700 кілометрів. І виробляють вони їх багато. Але завжди виникають сумніви. Тому що було часто, що на навчаннях ці ракети показували добрі результати, але поступово іранці їх покращують, у них розвинений військово-промисловий комплекс. Й Іран  виробляє ракети з початку 2000-х років, доводив до потрібних кондицій ракет типу "Шахаб", у якої дальність польоту 4 тис. кілометрів.

Потрібно було давно запровадити санкції проти ракетної програми Ірану або додати її в договір СВПД ("ядерна угода"). Й Ізраїль на цьому наполягав, й американці. Вони ще хотіли включити до цієї угоди пункт про права людини, щоб підтримати акції протесту. А програму дронів просто проспали. Щонайменше  пів року тому почали про це дуже активно говорити та писати, але було вже просто пізно.

Іранці налагодили постачання частин дронів, які вони самі не виробляють. Вони дуже активно працюють у Європі, де їхні посольства лише цим і займаються. Іран з усіма має стосунки, начебто навіть з Києвом поки що не розірвані остаточно.