Масові протести в Ізраїлі: уряд Нетаньягу загрожує демократії в країні

Ізраїль зараз перебуває під постійною загрозою загострення ситуації — нові повідомлення про теракти з'являються ледь не щодня. Але окрім нападків арабів, країна зіткнулась з масовим невдоволенням самих ізраїльтян. Судова реформа уряду Нетагьягу, яка, по суті, повністю підпорядкує судову систему уряду, викликала масштабні протести в країні. 

Детальніше про ситуацію пише науковець з Австралійського центру єврейської цивілізації Університету Монаша Ран Порат. Оригінал статті опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.

Ізраїль зіткнувся з подвійною екзистенційною кризою — що робить Беньямін Нетаньягу для її вирішення

Ізраїль переживає одну з найсерйозніших криз у своїй історії. І це може стати найбільшим випробуванням для Беньяміна "Бібі" Нетаньягу, всього через кілька місяців після того, як він воскресив свою політичну кар'єру, повернувшись на посаду прем'єр-міністра.

Нетаньягу, прем'єр-міністр країни, який найдовше перебував на посаді, був усунутий від влади у 2021 році, але минулого року розпочав політичне повернення і зібрав достатню підтримку, щоб сформувати коаліційний уряд після листопадових виборів. Коаліція складається з правоцентристської партії Нетаньягу "Лікуд", а також групи ультраправих та ультраортодоксальних релігійних партій.

Цей уряд вважається найбільш правим в історії Ізраїлю. Більше того, ці політики дуже вмотивовані використати свій час при владі для швидких і кардинальних змін всередині Ізраїлю та його політики щодо палестинців.

Спочатку Нетаньягу успішно ребрендував себе як "відповідального дорослого", який триматиме радикалів у своєму уряді під контролем. Але зараз його уряд загострює глибокі розбіжності в ізраїльському суспільстві і загрожує самій суті Ізраїлю як ліберальної демократії.

В той же час конфлікт з палестинцями може наближатися до ескалації.

Позбавлення судової влади повноважень

Одним з головних питань, що викликають суспільний гнів, є запропонована урядом реформа судової системи.

В основі цього плану лежить перерозподіл балансу влади між судовою (з Верховним Судом як її флагманом) та виконавчою і законодавчою владою.

Ключові аспекти реформи включають:

• надання політикам майже повної влади над процесом відбору суддів,
• різке скорочення повноважень судового контролю над законами та адміністративними рішеннями,
• дозвіл Кнесету (парламенту) скасовувати судові рішення простою більшістю голосів,
• перетворення генерального прокурора та інших урядових юридичних радників на безправних консультантів.

Негайно вибухнула масова реакція. Вже кілька тижнів поспіль сотні тисяч ізраїльтян виходять на вулиці, протестуючи проти того, що вони вважають конституційною революцією, яка зменшить демократію в Ізраїлі.

За відсутності основного документа, що захищає права людини (Ізраїль не має писаної Конституції), Верховний суд розглядається багатьма як останній бастіон, що захищає громадянські права громадян (і негромадян, включаючи палестинців) від дій уряду і законів.

Окрім того, суперники Нетаньягу розглядають запропоновані реформи як інструмент, який прем'єр-міністр використовує для того, щоб спробувати підірвати його майбутній судовий процес за звинуваченнями у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою.

Внутрішня криза шкодить ізраїльській економіці. Ізраїльський шекель слабшає, оскільки інвестори та провідні високотехнологічні підприємці виводять свої кошти з Ізраїлю, побоюючись скомпрометованої судової системи та верховенства права.

Вищі посадові особи США висловили глибокі побоювання щодо обсягу та швидкості реалізації пропозицій щодо реформ.

Тим часом, розділена і деморалізована опозиція воскресла після початку величезної хвилі протестів. Заклики до громадянської непокори і сутичок з міліцією зустріли суворі попередження з обох сторін, які закликали уряд піти на компроміс, перш ніж громадський гнів призведе до більш серйозних заворушень.

Цього тижня відбулися сутички між протестувальниками і поліцією в день, який демонстранти назвали "днем зриву". Міністр національної безпеки Ітамар Бен Гвір, лідер ультраправої, екстремістської Єврейської партії влади, заявив поліції, що повинна бути "нульова толерантність до анархістів".

Насильство на Західному березі річки Йордан

На Західному березі ріст беззаконня призводить до вибухонебезпечної нестабільності та терору.

З палестинського боку, слабка і корумпована Палестинська адміністрація все більше виявляється нездатною до керування, особливо в північній частині Шомрону, від Дженіна до Наблуса.

Вакуум заповнюють озброєні місцеві угруповання бойовиків (такі як сумнозвісне "Левине лігво"), яких підтримують бойові організації ХАМАС і Палестинський ісламський джихад, що базуються в Газі.

Ці групи та інші бойовики користуються підтримкою місцевого населення, яке підживлюється розпалюванням ненависті до євреїв, особливо в соціальних мережах, а також виплатами Палестинської адміністрації ув'язненим і сім'ям "мучеників", які, за словами критиків, є винагородою за напади на ізраїльтян.

Зіткнувшись зі зростанням кількості терористичних атак і нездатністю Палестинської адміністрації зупинити їх, ізраїльська армія все частіше сама заходить в міста Західного берега річки Йордан.

Підсумки похмурі для обох сторін — 30 ізраїльтян і 146 палестинців (більшість з яких, за даними армії, були бойовиками) загинули в результаті терористичних атак, військових рейдів і зіткнень між сторонами в 2022 році. За два місяці 2023 року загинуло понад 60 палестинців і 14 ізраїльтян.

З ізраїльського боку, невелика кількість єврейських поселенців на Західному березі річки Йордан все більше сіють хаос.

Ідеологічно заряджена "молодь з пагорбів" — маргінальна група агресивно налаштованих месників серед приблизно 700 000 поселенців — нападає на палестинців, псує палестинську власність і знищує посіви.

Ці безчинства тривають роками, але Ізраїль не зробив жодної серйозної спроби зупинити їх.

Насильство знову зросло останніми днями у відповідь на вбивство трьох ізраїльтян палестинськими бойовиками. Праві політики не стояли осторонь, а деякі навіть підбадьорювали жорстоких месників.

Незаконні аванпости на Західному березі часто, хоча й не завжди, заднім числом схвалюються правими урядами. І теперішню напруженість, безумовно, загострив нинішній уряд, а "молодь з пагорбів" потенційно відчуває себе більш підбадьореною його ідеологічним духом.

Чи може Нетаньягу повернути Ізраїль до стабільності

Відчай і гнів панують, але компроміс, схоже, не може бути досягнутий на обох фронтах.

Тон задають Бен Гвір і його союзник, міністр фінансів Бецалель Смотрич. Обидва виступають за посилення заходів проти протестувальників і палестинських бойовиків, включаючи прийняття нового законопроєкту, який дозволить судам виносити смертні вироки за терористичні напади на ізраїльських громадян.

Нетаньягу наразі стикається з найсерйознішим лідерським викликом у своїй кар'єрі. Неясно, чи здатен він, або навіть чи бажає він, знайти спосіб повернути Ізраїль до стабільності, яка колись була характерною рисою його попередніх термінів перебування на посаді.

Після чергового дня протестів він спробував закликати до спокою цього тижня, закликаючи ізраїльтян "припинити насильство". Але навіть це викликало обурення його опонентів після того, як він провів паралелі між протестним рухом ізраїльтян і насильством з боку поселенців.

На даному етапі Нетаньяху більше прагне зберегти свій уряд, ніж протистояти Бен Гвіру чи Смотричу. Однак, пік насильства в останні дні, можливо, нарешті починає приносити нові ініціативи, спрямовані на досягнення компромісу всередині уряду.

Ізраїльська демократія сильна, але зараз відбувається велике випробування для її життєздатності.

Ран Порат, науковий співробітник Австралійського центру єврейської цивілізації, Університет Монаша

Фото: REUTERS/Ronen Zvulun