Падіння ракет у Польщі: як реагували у Варшаві і чому НАТО не пішло на конфлікт

Від моменту падіння ракет на територію Польщі минула доба. Риторика польської влади, і не тільки польської, змінилася: вчора подію називали "кризовою ситуацією", принаймні так її охарактеризував речник уряду Пьотр Мюллер, а вже зараз йдеться про "нещасливий інцидент". Хронологія подій у цьому "нещасті" має суттєве значення.

Перша реакція: російський слід

У середу, 15 листопада, близько 15:40 за місцевим часом в польському селищі Пшеводув Грубешівського повіту Люблінського воєводства поблизу кордону з Україною сталось два вибухи, загинули двоє людей. За деякими даними, вибухи було чутно за 30 км від місця події.

Місцеве радіо Люблін, радіо ZET і деякі інші ЗМІ повідомили, що це був приліт двох російських ракет по сушильному приміщенню зерносховища. Через кілька годин з'явилось повідомлення, що прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, за погодженням із президентом Анджеєм Дудою, скликає Комітет Ради міністрів з питань національної безпеки та оборони (цей урядовий комітет створений 2020 року, не плутати з Радою безпеки, яку має право скликати президент. — Ред.).

У першому повідомленні агентства АР, з посиланням на поінформоване джерело, також йшлося про "російські ракети". Тоді ж американський канал NBC цитував неназваного представника влади США, який розмірковував, чи було це навмисне влучання російської ракети, чи випадкове. Польський портал Onet подає його слова о 20:41.

Ввечері вже один з лідерів опозиції в Польщі Дональд Туск закликав до єдності: "У цей важкий час загрози, незалежно від внутрішніх суперечок, будемо разом".

Також ввечері колишній польський генерал Мечислав Бенек розмірковував в ефірі TVN24, що, найімовірніше, до Польщі потрапили російські ракети, які "заблукали". Він звернув увагу, що до кордону від місця падіння ракет не більше 1 км, і, можливо, ціллю удару був залізничний вузол в Україні.

Пізно ввечері з'явилась інформація про перемовини держсекретаря США Ентоні Блінкена й міністра закордонних справ Польщі Збігнєва Рау. Офіційних оцінок ситуації від сторін не прозвучало. Тим часом в Польщі приблизно о 21 годині призначили ще й засідання уряду. Країни-члени НАТО підтвердили підтримку Польщі і готовність виконати зобов'язання в рамках Альянсу стосовно захисту країни-партнера. Одними з перших це озвучили країни Балтії та Чехія.

Менше з тим, інформаційний вакуум у самому польському інформпросторі був досить істотним, і це виглядало так само неординарно, як і сама надзвичайна подія. Адже перший раз на територію країни-члена НАТО впали ракети, загинули люди. І замість чіткої заяви в інформаційному просторі почали блукати версії — а з чиєї території запущені ракети? Чи навмисно, чи ні?

Хоча ситуацію у Польщі можна вважати лакмусовим папірцем готовності НАТО реагувати миттєво. 

Трохи конспірології: навіщо Захід тягне час

Ближче до опівночі 15 листопада шеф канцелярії президента РП Павел Шрот анонсував скликання Анджеєм Дудою Ради національної безпеки в середу, наступного дня.

Водночас відбувались інтенсивні телефонні розмови польських високопосадовців з американськими колегами та союзниками по НАТО, включаючи міністрів оборони країн, лідерів країн ЄС, Великої Британії тощо. Польська сторона встигла викликати з приводу цієї ситуації посла рф (повідомлення з'явились вже після розмов глави МЗС Польщі зі своїм американським колегою, що знаково).

Досить різко висловилась німецька політикиня, голова комісії Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерман про те, що російські ракети вдарили не лише по Польщі, але й по території НАТО, це призвело до загибелі людей. Також відомо, що пізно ввечері Анджей Дуда мав розмову з Джо Байденом, а пізніше — розмову з Володимиром Зеленським (у канцелярії президента РП підтвердили саме таку черговість перемовин).

Експерти ж звертали увагу на характер пошкоджень, глибину вирви від ракет, що, можливо, теж могло свідчити на користь версії саме про російські ракети.

Уже вночі МЗС Польщі написало, що на території країни впала ракета "російської продукції". Дрібна деталь, але вона вже трохи дає простір для маневру. Пізніше влада країни уточнила, що неможливо точно сказати, хто запустив цю ракету, бо вона зроблена у 1970-х роках.

У середу після Радбезу Дуда обережно заявив, що є багато свідчень, що ракети могли належати ППО, випадково впали на території Польщі, і зараз немає потреби застосовувати статтю 4 НАТО (хоча ще напередодні польська влада була готова до консультацій з цього приводу з Альянсом). Риторика Білого дому у середу теж цілком збіглася з цією версією. Натомість українська сторона заявила, що готова надати докази російського сліду.

Уся історія викликає безліч запитань. Коли ракета української ППО потрапила на територію Молдови, це було встановлено протягом кількох годин, і офіційний Київ підтвердив факт. Коли e 2001 році під час навчань над  Чорним морем ракета вразила пасажирський літак, американська сторона довідалась про це майже миттєво.

Є версія, що Заходу потрібен час з наступних міркувань: росія стрімко йде до поразки на полі бою в Україні, тому немає сенсу допомагати "яструбам" у кремлі об'єднати навколо себе російську верхівку і соціум, допомагати перебрати їм владу. Різка відповідь НАТО може бути вигідна тому ж таки "кухару путіна" і "власнику" приватної військової компанії "Групи Вагнера" Євгенію Пригожину — не просто ж так його люди оприлюднили відео вбивства кувалдою свого ж найманця. Це демонстрація сили, здебільшого спрямована на внутрішніх споживачів у владних кабінетах.

З іншого боку, відсутність рішучої відповіді Північноатлантичного альянсу провокує агресора йти далі і запроваджувати нові "акції". У інформпросторі вже гуляє жарт, що скоро НАТО проситиме Україну закрити небо над Альянсом. 

Залишається сподіватися на те, що Україна отримає достатню кількість засобів ППО. Польща, у зв'язку з останніми подіями, вже запросила їх для нас і для себе. І в цьому є сенс — так час гратиме на нашому боці, і Україна матиме аргументи для "Рамштайну" і не тільки.