ПАРЄ вперше визнала, що злочини Росії в Україні містять ознаки геноциду

Цілий тиждень 24-28 квітня у Страсбурзі триває сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, у якій беруть участь депутати парламентів 46 держав-членів РЄ. Це чергова сесія, яка від початку російської війни проти України, системно виносить питання підтримки і допомоги Україні у головні пункти порядку денного, дебатів та резолюцій.

Асамблея — знову перша у своїх оцінках і рішеннях  

Безперечно, головною подією цієї сесії ПАРЄ стало рішення Асамблеї визнати ознаки та докази геноциду у примусовому переміщенні Росією українських дітей до РФ або на окуповані територій, а також системні дії РФ, спрямовані на знищення їхньої української ідентичності.

Це рішення міститься у резолюції ПАРЄ "Депортація та примусове переміщення українських дітей та інших цивільних осіб до Російської Федерації або на тимчасово окуповані українські території: створити умови для їхнього безпечного повернення, припинити ці злочини та покарати винних", проголосованій за підсумками термінових дебатів 27 квітня. 

Тобто фіксація елементів і доказів злочину геноциду вперше відбулася у міжнародному документі такого високого рівня. 

"Російська Федерація часто нав'язує їм російське громадянство, що також призводить до порушення права дітей на ідентичність та сприяє незаконному усиновленню українських дітей російськими сім'ями. Така практика заборонена відповідно до міжнародного гуманітарного, правозахисного та кримінального права, і заслуговує на судове переслідування за воєнні злочини та злочини проти людяності", — наголошує Асамблея.

При цьому ПАРЄ підкреслила систематичний характер примусового переміщення та депортації, що свідчить про невипадковість і запланованість цих злочинів та намір знищити українську ідентичність.

Також у резолюції зазначається, що, за даними українського уряду, станом на середину квітня 2023 року встановлені 19 384 дітей, депортованих до рф, з яких лише 361 були повернуті додому. Водночас реальна кількість дітей є набагато більшою. "Залишається ще багато тисяч дітей та інших цивільних осіб, доля яких має бути з'ясована", — йдеться у документі.

Водночас парламентарі привітали видачу Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової, а також наголосили на необхідності покарання самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.

У проведенні дебатів щодо примусового переміщення українців у форматі відеозв'язку взяла участь і перша леді України Олена Зеленська.

Вона зазначила: "Гаазький суд назвав двох підозрюваних, але насправді їх тисячі, тому що це не випадковий злочин. Це ціла політика, і цілий свідомий механізм Росії — відчужувати наших дітей, позбавляючи їх сімей, імен, мови, коріння".

Варто нагадати, що саме ПАРЄ у березні 2022 року стала першою міжнародною організацією, яка одноголосно виключила зі свого складу Росію через початок агресії проти України, а у жовтні — першою ухвалила резолюцію, у якій оголосила режим РФ терористичним. Тоді ж Асамблея проголосувала за прискорення створення спеціального міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України та за створення комплексного міжнародного механізму компенсації, включаючи міжнародний реєстр збитків.

Ісландія: підтримка та солідарність з Україною є одним із головних пріоритетів майбутнього саміту

Особливістю поточної сесії ПАРЄ є те, що вона — остання перед самітом глав держав та урядів всіх 46 країн Ради Європи, який відбудеться 16-17 травня у Рейк'явіку (Ісландія). Тож питання пріоритетів саміту активно піднімались під час засідання парламентарів у Страсбурзі.  

І як засвідчили дебати і рішення ПАРЄ, багато у чому ці пріоритети стосуються питань протистояння України російській агресії. За великим рахунком, саме ця розв'язана Росією війна та рішення міжнародної спільноти одностайно підтримати Україну і стали причиною скликання Радою Європи саміту керівників держав-членів. Адже це буде лише четвертий саміт за 74-річну історію організації (останній скликався 18 років тому), і він має дати відповіді на виняткові виклики, пов'язані саме з війною в Україні.

Так, міністерка закордонних справ Ісландії Тордіс Гілфадоттір, яка зараз очолює Комітет міністрів Ради Європи, під час відкриття сесії ПАРЄ у своєму виступі заявила, що Україна та фундаментальні цінності займатимуть перше місце в порядку денному саміту в Рейк'явіку.

Вона особливо наголосила на важливості створення у Раді Європи спеціального Реєстру збитків, щоб РФ понесла відповідальність за скоєні нею злочини.

"Реєстр, створений під егідою Ради Європи та за широкої підтримки великих націй світу, стане історичною можливістю для нашої Організації. Але, перш за все — важливим кроком до відповідальності за скоєні злочини під час цієї жорстокої війни, а також сильним сигналом підтримки України", — зазначила очільниця МЗС Ісландії.

Водночас, почесний гість ПАРЄ, президент Ісландії Гудні Йоханнессон під час сесії відповідей на запитання парламентарів заявив про підтримку створення спеціального трибуналу.

"Ми повинні продовжувати засуджувати це порушення міжнародного права та міжнародних стандартів. Ось чому ми всі сподіваємося, що саміт у Рейк'явіку дасть чіткі результати: відновлену відданість нашим спільним демократичним цінностям, сильну підтримку України та потужні засоби, щоб примусити винних у злочинах, скоєних під час цієї жахливої війни, відповісти за свої дії", — наголосив президент Ісландії. 

Свої очікування щодо наступного саміту під час вже згаданих дебатів висловив і головний доповідач, депутат португальського парламенту Пауло Піс. Він заявив, що саміт у Рейк'явіку повинен відіграти важливу роль в зусиллях щодо допомоги українській владі повернути викрадених українських дітей. 

Агресія РФ проти України та її наслідки для Європи і світу — у центрі дискусій 

На необхідності встановлення відповідальності за злочини, скоєні Росією в Україні — як умови справедливого і міцного миру — наголосила і генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.

За її словами, створення Реєстру збитків у Раді Європи має глобальний вимір для виявлення разом із підтверджуючими документами елементів, що мають встановити збитки, втрати чи шкоду, заподіяні внаслідок російської агресії проти України, а також — вимоги про компенсацію.

А президент ПАРЄ Тіні Кокс зазначив: "Природно, що російська агресія проти України та її наслідки для Європи та світу будуть у центрі дискусій на саміті у Рейк'явіку. Це питання також залишається в центрі дебатів нашої Парламентської асамблеї".

В контексті проведення саміту, де очікується прийняття низки рішень лідерами європейських держав, знов таки неодноразово лунала теза про необхідність скорішого створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу щодо злочину агресії проти України. І відповідно, про активну і провідну роль Ради Європи у його створенні. 

Своєю чергою комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, представляючи Асамблеї свій річний звіт про діяльність за 2022 рік, констатувала, що військова агресія Росії проти України призвела до серйозних і масових порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права.  

Вона особливо наголосила на порушенні прав людини українських дітей, які були розлучені зі своїми сім’ями чи законними опікунами та перевезені до РФ або на тимчасово окуповані території України.

Також комісар РЄ акцентувала увагу на ситуації з правами людини кримських татар, наголосивши на необхідності підсилити голос кримськотатарських правозахисників і жертв репресій, та привернути увагу до багаторічної боротьби кримських татар за гідність і права людини.

"Важливо, щоб міжнародна спільнота продовжувала підтримувати національну систему правосуддя в Україні та українських правозахисників, які документують факти злочинів і порушень прав людини. А також розслідування універсальної юрисдикції в кількох європейських країнах. Жахливі злочини, скоєні російськими військами в Україні, не повинні залишитися безкарними", — підкреслила комісар Ради Європи з прав людини. 

Звичайно, під час поточної сесії Асамблея розглядала й інші питання, зокрема, необхідність підсилення таких органів Ради Європи, як Європейський суд з прав людини, або Венеційську комісію, а також провела низку дебатів і прийняла рішення з інших актуальних питань. Але головними її підсумками все ж таки стали "українські". 

Тому квінтесенцією поточної сесії ПАРЄ можна визначити слова депутатки від Ірландії Фіони О’Локлін, яка у своїй доповіді на дебатах #RoadToReykjakik зазначила:

"Російська Федерація пише криваву сторінку в історії Європи, ведучи варварську загарбницьку війну для досягнення своїх імперіалістичних цілей. Саме тому, що наші найглибші цінності порушені, ми повинні підтвердити свою ідентичність. Саміт у Рейк'явіку є відповіддю держав-членів на агресію Російської Федерації проти України".