Польща мріє побудувати найбільшу армію в Європі

Після початку повномасштабного вторгнення росії Захід звернув нарешті повною мірою звернув свою увагу не лише на Україну, але й на Польщу — надійного українського союзника та країну з чіткою антиросійською позицією. Зараз Польща почала зміцнювати і власні оборонні можливості, тим самим привернувши ще більше зацікавленості Заходу. Про зміцнення польської армії пише старший викладач політології Університету Париж Х — Нантер Фредерік Залевський. Оригінал статті опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.

Думка редакції може не збігатися з думкою автора.

Підтримавши Україну у важкий для неї час, польський уряд "заробив бали" у відносинах з іншими європейськими урядами. Невдовзі після вторгнення росії, наприкінці лютого, Польща прийняла сотні тисяч біженців і надала підтримку в озброєнні Києва. У березні вона відправила свого прем'єр-міністра до Києва разом з чеськими і словенськими колегами.

Три місяці потому Німеччина, Франція та Італія грали в "доганялки", підтримуючи правлячу партію "Право і Справедливість" ("ПіС"), яка стверджувала, що європейське лідерство зміщується на Схід. Більш жорстка позиція Варшави щодо росії також дедалі більше виглядає виправданою, оскільки конфлікт проливає світло на питання безпеки східного флангу НАТО.

Але війна росії проти України підштовхнула і менш ліберальні амбіції. Міністр оборони Польщі неодноразово заявляв про плани більш ніж подвоїти бюджет на безпеку у 2023 році з метою побудови "великої армії", здатної витримати шок від російського збройного нападу.

Найпотужніша армія Європи

За оцінками аналітиків, такі плани можуть зробити польську армію найпотужнішою в Європі. Французький оборонний сайт Méta Défense підкреслює "вражаюче посилення загального потенціалу польської армії, яка до кінця десятиліття включатиме 1 500 сучасних танків, стільки ж бойових машин піхоти, 1 200 мобільних артилерійських установок і кілька тисяч легких броньованих машин, що перевищить потенціал озброєння французьких, німецьких, британських, італійських, голландських і бельгійських збройних сил разом узятих".

Уряд, який, як очікується, витрачатиме 3% національного бюджету на оборону, тепер має намір збільшити свою сухопутну армію з чотирьох до шести дивізій, що еквівалентно 300 000 солдатів порівняно з нинішнім показником у 115 000. Вона також отримає значне посилення вогневої потужності. Національна оборонна політика виключає превентивні удари, але спрямована на стримування будь-якої збройної агресії.

Варшава робитиме ставку не тільки на закупівлю наявних технологій, але й на партнерські відносини, які можуть зміцнити польську національну промисловість озброєнь. Планується придбання американських танків і вертольотів, а також ракет HIMARS, останні з яких довели свою високу ефективність під час бойових дій в Україні.

З Південною Кореєю були підписані й інші контракти, в тому числі на постачання танків і гаубиць, а також нещодавнє замовлення на 288 артилерійських реактивних систем залпового вогню. Що ще важливіше — ці закупівлі у Сеула, схоже, передбачають передачу технологій і угоди про співпрацю, які можуть підвищити автономність польської оборонної промисловості, можливо, навіть конкурувати з західноєвропейськими партнерами.

Весь цей час оборонна промисловість ЄС систематично ігнорувалася на користь американської, британської та південнокорейської техніки (Польща перейшла з Airbus на італійську марку Leonardo, щоб потім відмовитися від неї заради гелікоптерів Boeing Apache).

"Право і Справедливість" віддає перевагу закордонній комплектації

Ці плани перегукуються з реалістичною "геополітичною ідеологією", якою керуються "ПіС" і значна частина польського консервативного середовища. Вони також прояснюють позицію країни щодо Європи.

Ще з початку 1990-х років польські праві вважали членство в НАТО більш важливим, ніж членство в ЄС, тоді як ліберали і помірковані були більш відкритими до політичної інтеграції Європи. Ці розбіжності тривалий час були розмиті більш загальним прагненням Польщі бути частиною міжнародних організацій Європи і західного світу, але зараз вони стають все більш помітними.

Для "ПіС" ЄС є другорядною ареною, особливо з огляду на готовність блоку до конфронтації з Польщею, якщо він вважатиме, що польський уряд порушує певні європейські принципи. Нові оборонні угоди з Південною Кореєю є чітким свідченням того, що уряд "ПіС" більше не бажає залежати від ЄС або демонструвати внутрішню солідарність з ним у питаннях оборони.

Ці події можуть бути пов'язані зі спробами створити новий альянс з Україною та Великою Британією, які були зроблені ще в січні. Очевидно, що "ПіС" розглядає ЄС лише як сходинку на шляху до ліберальної глобалізації, а не як засіб інтеграції та нової солідарності між країнами-членами.

Повномасштабне переозброєння

Новини про військове розширення потрапили під вогонь критики з боку польської опозиції. Опозиційні партії одностайно підтримали крок, який передбачає виділення 3% національного бюджету на оборону, але Ярослав Качинський, президент "ПіС" і фактичний лідер уряду, хоче, щоб у майбутньому цей показник сягнув 5%.

Деякі колишні міністри оборони заявили, що нинішній підхід завдасть шкоди місцевій промисловості. Скандал навколо французьких гелікоптерів Caracal, що виник ще у 2016 році, також виплив на поверхню після витоку старих урядових електронних листів, в яких планувалася наклепницька кампанія проти французького обладнання. Ці вертольоти Airbus мали бути поставлені до Польщі в період між 2017 і 2022 роками, в той час як 96 нових американських "Апачів" були щойно введені в експлуатацію, причому поки що підтверджено лише 18 поставок. Усе це відбулося поза звичайною процедурою тендерних торгів.

Лідери опозиції також засуджують антиєвропейськість "ПіС", виявляючи тріщини в тому, що колись було проатлантичним консенсусом. Опозиційні партії пообіцяли переглянути урядові військові контракти у разі перемоги на виборах у 2023 році.

Чи можуть ці плани бути зірвані?

Нинішня політика переозброєння розгортається напередодні виборів, які, згідно з опитуваннями, виглядають менш позитивно для "ПіС". У країні спостерігається найвищий рівень інфляції (майже 16,4%) з 1990-х років. Також є різні інші кризи, які не були врегульовані урядом, в тому числі екологічна катастрофа на Одрі.

Стрімке зростання цін на енергоносії для населення та дефіцит вугілля можуть зашкодити групам, які найімовірніше проголосують за "ПіС" (наприклад, літні люди, селяни та жителі регіонів економічної стагнації), які можуть прийти на вибори до парламенту у меншій кількості.

У світлі цієї складної ситуації "Право і Справедливість" просуває свою оборонну позицію і націоналістичну риторику з метою пожвавлення розколів і поляризації політики, особливо шляхом розігрування антинімецької карти. "ПіС" навіть спромігся повернути на перший план питання німецьких репарацій за руйнування, завдані Польщі під час Другої світової війни. Але ці занадто очевидні передвиборчі трюки можуть не спрацювати так добре, як у минулому.

Фредерік Залевський, старший викладач політології Університету Париж Х — Нантер.

Фото: Ministerstwo Obrony Narodowej / Facebook, Prawo i Sprawiedliwość / Facebook