Протести та насильство у Франції — усі деталі

Головне гасло Французької Республіки — "Свобода. Рівність. Братерство" — на фасадах мерій французьких міст сьогодні можна побачити в оточенні кількох кіл колючого дроту. Поруч із десятками тисяч озброєних поліцейських і жандармів.

Лише так провідна європейська демократія змогла захистити зазначені цінності від майже тижневого терору вуличних нападників і агресивного натовпу.

З чого все почалося

27 червня у місті Нантер дорожні поліціянти стали переслідувати жовтий Мерседес, який поїхав автобусною смугою. Пізніше правоохоронці пояснюватимуть, що автомобіль порушував правила, не пропускав пішоходів, чим створював небезпеку як для них, так і для велосипедистів.

Врешті Мерседес застряг у заторі, і на відео, що було розповсюджене очевидцями, видно, як двоє поліцейських через вікно спілкуються з водієм. Зброя на водія теж наставлена.

Авто рушає. Був лише один постріл, який і виявився смертельним для 17-річного кермувальника Наеля М. У машині також були ще два пасажири, зараз правоохоронці фіксують їхні свідчення.

Щодо двох поліцейських одразу розпочали розслідування. Поліцейському, який зробив смертельний постріл, висунули обвинувачення в умисному вбивстві та ув'язнили.

Вбивство молодого водія алжирсько-мароканського походження поліцейським спричинило у Нантері та інших містах великі, спершу мирні, демонстрації під гаслами "Поліція вбиває" та "Справедливість для Наеля". А потім настала ніч.

Масові грабежі, нищення майна, підпали та напади

Те, що відбувалося у багатьох містах Франції впродовж кількох наступних днів, а особливо ночей, навряд чи можна назвати "протестом". Зграями та групами, особливо з кварталів "соціального житла" (тобто де в основному живуть бідні та емігранти), молодики в масках та балаклавах вийшли на вулиці.

І якщо під час попередніх протестів, наприклад проти пенсійної реформи, смітники перекидали і палили, то цього разу ними спрямовано виносили вітрини бутиків, а на захоплених машинах таранили входи автосалонів.

Масово грабували все: магазини техніки та електроніки, бутики з одягом і взуттям, автосалони, магазини зброї та алкоголю, крамниці з дорогою їжею та парфумами, а також мережеві супермаркети та навіть McDonalds.

У багатьох містах у торговельних центрах розбиті вітрини, виламані двері, вкрадені товари і спустошені склади. Наразі відомо про розграбування 1500 магазинів, 400 з яких — лише в Марселі.

Усе це супроводжувалося масовими підпалами — особливо автівок, які згорали цілими паркінгами. В одному з паризьких депо громадського транспорту вщент спалили одразу 12 муніципальних автобусів. 

За даними з французьких ЗМІ, лише за одну ніч з четверга на п'ятницю було спалено 1350 автівок на суму 35 млн євро, також спалили десятки будівель, від нічних вандалів постраждали ще сотні. Тільки у столичному регіоні нарахували транспортних збитків на 20 млн євро.

Водночас нападів зі знищенням майна зазнали державні та публічні установи, комісаріати, офіси фірм та організацій, бібліотеки і школи, готелі. Постраждали й об'єкти, що зводяться до Олімпійських ігор 2024 року у Парижі.

Одним з останніх кричущих випадків стала нічна атака на будинок мера міста Валь-де-Марна. Це був таран краденим підпаленим автомобілем з "коктейлем Молотова" у середині. Рятуючись, жінка мера перекидала малих дітей через огорожу до сусідів, сама ж вона дістала поранення. Посадовець — як і більшість мерів в останні ночі — перебував на роботі.

Бої з поліцією

Спершу, спостерігаючи усю цю картину, складалося враження, що заходів з боку сил правопорядку — поліції та жандармів — було недостатньо, щоб урегулювати ситуацію. Правоохоронців було наче й багато, але з кожним днем, та особливо вночі, вуличні безлади і насильство наростали все більше. Транспорт зупинявся, торгівці заколочували двері та вікна магазинів, було лячно вийти назовні, адже там тривали справжні вуличні бої.

З боку "протестувальників" у хід йшло все: каміння, залізні огорожі, арматура, контейнери з-під сміття, "коктейлі Молотова", зброя, димові шашки, ракетниці, петарди й феєрверки. Нічні міста вибухали нескінченними "салютами" проти поліціянтів, спалахами і пострілами від ракетниць.

Про кількість застосованих цих світло-шумових засобів можна здогадуватися по тому, що навіть в інтернеті їх неможливо було купити — і це напередодні головного національного свята Франції, 14 липня, Дня взяття Бастилії, до якого запаси піротехніки зазвичай необмежені.

У відповідь поліція і жандармерія теж застосували увесь арсенал наявних засобів — від сльозогінного газу до броньованих машин, дронів і гелікоптерів. З вечора п'ятниці на вулицях Франції постійно залучено 45 тисяч правоохоронців, у паризькому регіоні — 7 тисяч. Значні підкріплення були спрямовані в Марсель та Ліон — міста, які найбільше постраждали від зіткнень, руйнувань та грабежів.

Загалом за п'ять ночей, з вівторка по неділю, по всій Франції було заарештовано близько 3200 осіб. За словами міністра внутрішніх справ Жеральда Дарманена, 60% з них "не мають судимостей" і "ніколи не проходили перевірку". Він також зазначив, що середній вік заарештованих — 17 років, але іноді серед них є підлітки 12–13 років, вони були підпалювачами або нападали на поліцію чи посадових осіб.

А що влада?

Такі події стали неабияким викликом для французької влади. Як відомо, президент Макрон через внутрішню напружену ситуацію у країні в п'ятницю передчасно покинув саміт лідерів ЄС у Брюселі, а в неділю відклав свій державний візит до Німеччини, який мав бути важливим для подальшого розвитку двосторонніх відносин.

Це вже другий випадок, коли через масові акції у Франції відкладається візит високого рівня — навесні через протести проти пенсійної реформи до Парижа не приїхав король Британії Чарльз ІІІ.

Під керівництвом Макрона був створений спеціальний антикризовий центр, до якого увійшли члени уряду, і який вже двічі збирався протягом минулого тижня. Так, у неділю, 2 липня, ввечері Еммануель Макрон під час зустрічі з прем’єр-міністром, міністром економіки, міністром внутрішніх справ, міністром юстиції тощо підбивав підсумки ситуації з насильством у містах.

Водночас із коментарями до преси ніхто з офіційних осіб після зустрічі не вийшов. Французькі ЗМІ лише повідомили, що, за інформацією Єлисейського палацу, Макрон головуватиме на новій зустрічі в тому ж форматі "протягом 48 годин".

Також у понеділок Макрон обговорив ситуацію з президентами Національної асамблеї та Сенату, а у вівторок зустрівся з мерами понад 220 муніципалітетів, які постраждали під час заворушень.

Окрему увагу французька влада приділила інтернет-платформам, звернувшись до них не розповсюджувати заклики до насильства та ставитися до контенту більш відповідально.

Іншою стороною цієї (вже не лише вуличної) війни стала поява фейкового "пресрелізу" начебто від МВС, де йшлося про обмеження інтернету в деяких регіонах. Міністерству довелося офіційно спростовувати цю інформацію.

Натомість абсолютно правдивим було звернення бабусі вбитого водія через телебачення до учасників заворушень про те, що вона наполягає на покаранні винних у смерті її онука і що вона вірить у справедливість. Проте вона закликала погромників припинити насилля, знищення майна і транспорту, зазначивши, що це ж їхні мами ходять цими вулицями і їздять цими автобусами.

Водночас створений ультраправим діячем благодійний рахунок на користь сім'ї поліцейського, який зробив смертельний постріл, у понеділок 3 липня вже зібрав понад 1 млн євро, що спричинило окрему полеміку між політиками лівого і правого напрямку.

Увечері 3 липня прем'єр-міністр Франції Елізабет Борн зустрілася з лідерами різних парламентських політичних груп. За її словами, спільним пріоритетом є "повернення республіканського порядку". Прем'єр підтвердила, що засоби, призначені для підтримки порядку, будуть стабільними.

Своєю чергою міністр внутрішніх справ Дарманен оголосив про збереження тієї самої кількості поліції та жандармерії, тобто 45 000 агентів, розгорнутих по всій Франції, закликавши їх "проявити таку ж твердість, як і в попередні дні".

Чи буде справедливим покарання

Нині французькі суди почали виносити перші вироки — від кількох місяців ув'язнення. Деякі експерти вже критикують такі рішення, як недостатні. На їхню думку, саме занадто м'які покарання призводять до нових правопорушень.

Водночас їхні опоненти заявляють, що причиною, яка спровокувала безлади, є "американізація" системи правопорядку, яку французи не сприймають.

Але і перші, і другі спільні у думці, що смерть молодого водія від поліцейської кулі була використана як привід для подальшої хвилі насильства, грабежів, підпалів, проте аж ніяк не принциповою вимогою справедливості, якої досягають цивілізованими методами.

Репортер видання Le Monde Люк Броннер свідчить: "У Бонді я був свідком організованого пограбування магазину Conforama. Транспортні засоби прибули на стоянку, щоб завантажити плоскі екрани. Очевидно, це не мало нічого спільного зі смертю Наеля".