Український саміт Ради Європи в Ісландії: підсумки

Виступ Володимира Зеленського перед главами держав на саміті Ради Європи. Фото: Рада Європи

У столиці Ісландії відбувся дводенний саміт Ради Європи, який українські і європейські урядовці вже встигли назвати "історичним", і насправді — є за що. Одне із ключових питань зібрання — притягнення РФ до відповідальності за злочин агресії проти України.

Агресія, що примусила діяти

Російська агресія стала поштовхом для того, щоб, зокрема найстарші і найповажніші європейські організації, які протягом десятиріч неспішно проводили свою (подекуди камерну) діяльність у заданих напрямках загальнолюдських і демократичних цінностей, перетворилися на взірець оперативного реагування та блискавичних дій. За європейськими мірками, звісно ж.

І Рада Європи — яскравий тому приклад. Так, вона стала піонером у рішенні, повторити яке поки не наважилася жодна міжнародна організація — виключила Росію зі свого складу.

Саміт Ради Європи в Ісландії. Фото: Рада Європи

У її стінах були ухвалені документи, де режим РФ вперше визнавався терористичним, а злочини Росії в Україні такими, що містять ознаки геноциду. І взагалі, від початку агресії РФ, Рада Європи постійно порушує питання щодо відповідальності Росії за її воєнні злочини, водночас ухвалюючи рішення на підтримку і допомогу Україні — інституційну, експертну, фінансову. 

Знов таки, жорстока воєнна агресія Росії проти України стала поштовхом для скликання саміту Ради Європи. Останній такий проводився 18 років тому. 

Солідарність з Україною

Саміт, тобто зустріч глав держав та урядів всіх 46 країн Ради Європи, що тривав у Рейк'явіку цього тижня, був лише четвертим за 74-річну історію організації. І, відповідаючи на запитання журналістів за кілька хвилин до його офіційного відкриття, прем'єр-міністерка Ісландії Катрін Якобсдоттір сказала: "Головний меседж дуже чіткий — це солідарність з Україною".

На цій солідарності, а також на невідворотній відповідальності Росії за її злочини, у своїх виступах вслід за прем'єркою Ісландії на відкритті саміту наголошували усі — президенти Еммануель Макрон і Анджей Дуда, канцлер Олаф Шольц, премєр-міністри Джорджа Мелоні і Ріші Сунак, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, і звичайно, генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич. 

А президент України Володимир Зеленський у своєму виступі у форматі відеозв'язку закликав всіх лідерів держав "у єдності викладатися на 100%" у справу, мета якої — захист людей і захист Європи. При цьому він наголосив на потребі України у винищувачах та висловив впевненість, що ця мета буде досягнута. "100% має бути нашим орієнтиром. Ми повинні дати 0% агресору", — сказав він. 

Другий день саміту був максимально робочим. Президенти і глави урядів усіх держав-членів Ради Європи, представники держав-спостерігачів та основних міжнародних організацій говорили про  виняткові виклики, повʼязані з війною РФ проти України. Також лейтмотивом виступів була тема досягнення справедливості для жертв російської агресії. У роботі другого дня взяв участь прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. 

Відкриваючи дискусію, генсек РЄ Марія Пейчинович-Бурич наголосила, що Росії доведеться відповісти за свої злочини. Вона закликала лідерів держав надавати необхідну підтримку Україні, а також "забезпечити відповідальність за злочини Росії шляхом затвердження Реєстру збитків" та "боротися з обурливим викраденням українських дітей Росією". 

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич. Фото: Рада Європи

Загалом, ці дві теми були головними і у виступах європейських лідерів — учасників зібрання.

Реєстр збитків

Створення Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні агресією РФ, стало основним питанням порядку денного саміту. 43 країни (члени і не члени РЄ), а також Європейський Союз підписали договір про створення Реєстру збитків, завданих Україні агресією РФ. Його створять як платформу для міжурядової співпраці, що діятиме в інституційних рамках Ради Європи.

Штаб-квартира Реєстру буде розташована в Гаазі (Нідерланди) і матиме допоміжний офіс у Києві. Євросоюз значною мірою братиме участь у фінансуванні стартових витрат. 

В установчих документах зазначено, що Реєстр, створений на початковий період у три роки, використовуватиметься для реєстрації доказів та інформації, що стосуються позовів про відшкодування збитків, покшоджень або втрат, спричинених агресією Росії проти України. Це відкриває шлях для майбутнього міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії.

Тобто метою проєкту є те, щоб люди, які постраждали внаслідок цієї агресії (зруйновані домівки, поранення, загиблі родичі), могли отримати справедливу матеріальну компенсацію за рахунок РФ.

Ухвалено рішення про створення Реєстру збитків. Фото: Рада Європи

 

Денис Шмигаль висловив вдячність Раді Європи та всім державам-учасницям саміту за підтримку, і запросив інші держави світу приєднатися до Реєстру збитків на знак підтримки важливого питання відповідальності Росії у війні проти України.

"Реєстр є важливим кроком на шляху до справедливості та відшкодування для України та українців, які так багато постраждали від цієї війни. Але найскладніше ще попереду: ми маємо забезпечити швидке запрацювання Реєстру, щоб жертви російської агресії могли подавати свої заяви", — додав премʼєр-міністр. 

Повернути дітей

Також глави держав та урядів 46 країн-членів Ради Європи ухвалили "Декларацію про становище дітей в Україні", у якій, зокрема, зобов'язалися працювати над негайним поверненням вивезених до Росії дітей та покаранням винних у злочинах проти неповнолітніх.

"Ми повністю віддані боротьбі з безкарністю осіб, винних у злочинах, скоєних проти дітей, включаючи депортацію дітей, шляхом продовження надання підтримки міжнародним та національним юрисдикціям, які розслідують ці злочини", — йдеться у декларації.

Саміт Ради Європи в Ісландії. Фото: Рада Європи

Лідери держав зобов'язалися співпрацювати з міжнародною спільнотою та підтримувати українську владу, щоб забезпечити негайне повернення в Україну дітей, які були незаконно переміщені та депортовані з України до РФ, Білорусі або на території, тимчасово контрольовані або окуповані РФ. 

РЄ запевняє у підтримці 

Крім того, у підсумковому документі саміту "Рейк'явікська декларація — Об'єднані навколо наших цінностей" глави держав та урядів Ради Європи закликали Росію виконати свої міжнародні зобов'язання і негайно та безумовно повністю вивести свої війська з України, а також Грузії та Молдови. 

Європейські лідери запевнили у продовженні підтримки України "стільки, скільки буде потрібно" та заявили про підтримку принципів справедливого і стійкого миру, викладених у Формулі миру президента Зеленського.

Також лідери держав РЄ запевнили у підтримці зусиль України з відбудови, зокрема шляхом фінансування та імплементації Плану дій РЄ для України, та зобов'язалися використовувати всі засоби, доступні в рамках Ради, зокрема через Банк розвитку Ради Європи.

Загалом, як зазначили самі учасники, саміт у Рек'явіку став історичною можливістю для європейських лідерів підтвердити свою спільну відданість основним цінностям Ради Європи та переорієнтувати її місію у світлі нових загроз правам людини та демократії. 

Передача головування Латвії. Фото: Рада Європи

Наприкінці ж саміту Ісландія офіційно передала головування в Комітеті міністрів Ради Європи Латвії.