"Поєднавши різні запахи — наприклад, рослин і фаст-фуду — передати суть міста неможливо": авторка "іменного" парфуму Варшави для Новини.LIVE
В середині січня у столиці Польщі з'явився свої парфуми — "Варшава". Їх створила Катажина Коханьська — вона понад 30 років створює парфуми, проводить майстер-класи з ароматерапії, екокосметики та викладає в університетах.
Ідея створити парфуми, які б пахли варшавським середмістям, передавали його історію і дух, зародилася в неї давно. Робота над втіленням тривала рік: Катажина у різні пори доби прогулювалась містом, лежала на газонах, принюхувалася до землі і будинків, робила фотографії та спілкувалась із місцевими мешканцями. А ще вивчала історію центру польської столиці, знайомилась із планами розвитку цього простору, вивчала книжки з історії Варшави.
Запах Варшави зберігатимуть у музеї в глиняному флаконі ручної роботи скульптора Петра Міхніковського, зробленого у вигляді мапи варшавського Середмістя. Новини.LIVE поспілкувалися з парфумеркою та дізналися, як створювався аромат і чому саме такий запах обрала авторка.
— Пані Катажино, як виникла ідея створити аромат міста? Що надихнуло?
— Ідея виникла багато років тому, коли я зрозуміла, що можу передавати свої думки ароматами. Це поза межами мовного чи культурного поділу. Разом зі шведською художницею Майєю Сікорською ми створили перформанс. Через запах я мала передати Майї свої важкі емоції. Ми не бачили ні очей, ні виразу обличчя. Замотали себе в бинти, просочені ароматом.
Після того, як я глянула відеозапис, була вражена. Майя зрозуміла мої емоції через аромат. І це була відправна точка. Я зрозуміла, що зможу донести інформацію будь-кому без перекладача. Хотілося більше. Я думала про міста й країни. Поштовхом стало оголошення про творчу стипендію для митців у Варшаві, і я її отримала.
— Над ароматом Варшави ви працювали рік. Розкажіть деталі: як створювали аромат, з якими труднощами зіткнулися?
— Мною рухала думка, що я буду вивчати історію міста, енергетику мешканців, рослинність центру Варшави і навіть плани розвитку на майбутнє, бо аромат мав би бути актуальним протягом тривалого часу. Десять місяців я ходила вуличками міста, побувала в кожному закутку, стерла підошви кросівок. Багато читала. Брала участь у культурних заходах. Опитала десятки людей, що вони думають про Варшаву. Це були і корінні місцеві жителі, і приїжджі, і туристи. Вивчила плани столиці Польщі до 2030 року. І тут виникла проблема.
Я не знала, що мені робити з усією цією інформацією. Просто поєднавши різні запахи — наприклад, аромати рослин і фаст-фуду — передати суть міста неможливо. Тому я дала собі час, аби мозок обробив інформацію, чекала на "еврику". І мені прийшла думка, що Варшава — це сукупність минулого і сучасного.
— Які запахи обрали для аромату Варшави? Що символізує кожен інгредієнт?
— Я вибрала аромати, виходячи з того, що хочу донести. Я знаю мову рослин. Так, це звучить як чаклунство, але тут немає ніякої магії, є хімія і фізика.
Я вивчала вплив ефірних олій на живі організми і читала про це лекцію на науковій конференції для науковців з усього світу під патронатом Польської академії наук. Розповідала на міжнародних заходах про історичне значення ароматів, їхню роль в інтер'єрах, про аромати в мистецтві, про вплив запахів на прийняття рішень або просто про властивості ефірних олій.
Про композицію аромату "Варшава" можу говорити годинами. Але згадаю кілька нот: ветівер, перець і кардамон. Вони символізують почуття спільноти — один за всіх і всі за одного. Різнобічність інтересів, втілення мрій, професійні амбіції й активна участь у житті міста — це незмінна риса мешканців Варшави.
— Яким би був аромат Києва у вашому виконанні? Як би ви відтворили аромат інших міст й України загалом?
— Щоб створити аромат міста чи країни, потрібно досконало вивчити історію, специфіку місцевих мешканців, особливості клімату. Це потребує часу, бо фантазувати без підготовки було б некоректно. Можу лише сказати, що треба шукати ноти, які розкажуть про волю до перемоги, повагу до традицій і почуття єдності.
Скульптор Пьотр Міхніковський, який створював флакон для аромату Варшави, зацікавився темою запаху України і вже почав думати, як символічно висловити ідею країни за допомогою пляшечки для парфумів. Ми чекаємо закінчення війни, будемо раді відвідати Україну і створити ексклюзивний аромат.
— Я так розумію, ви ще не були в Україні. А що знаєте про нашу країну?
— Колись, напевно років 20 тому, я планувала з друзями поїхати в Україну, але не вдалося. Після повернення мої знайомі розповідали, що там скромне життя і погані дороги, але смачна їжа і привітні люди. Думаю, з того часу багато змінилося.
Зараз, наскільки мені відомо, Україна — це поєднання сучасності і традицій. Не відмовляючись від минулого і народних здобутків, українці надзвичайно швидкими темпами будують нове, якісне майбутнє. Сьогодні в Україні відбуваються доленосні події. І це вражає весь світ.
— Ви займаєтеся ароматерапією. Як запахи допомагають боротися зі стресом? Що б порадили українцям?
— Я радше розповідаю про це, навчаю. Але я не лікар, щоб порадити ефірну олію з терапевтичним ефектом. Ароматерапія — це не лише про флакон з есенцією. Це й про контакт з рослиною, що дає олію, через нюх. Тому прогулянка лісом, повним ялин, ялиць, сосен та кедрів — це теж ароматерапія.
— І наостанок — який ваш улюблений аромат?
— Немає улюбленого, бо в мене до цього філософський підхід. Я спостерігаю за властивостями ароматів без оцінки. Для мене немає красивих або смердючих запахів. У парфумерній композиції кожен відіграє свою роль. Часто сморід необхідний для того, щоб запах став теплим, ніжним і стійким. Я вчу людей, як підходити до ароматів без оцінки.
Читайте Новини.LIVE!