Створити альтернативу Заходу: як Китай посилює свій вплив у Центральній Азії

Китай посилює свій вплив у Центральній Азії
Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час Центральноазійсько-китайського саміту. Фото: REUTERS/MARK CRISTINO

Нещодавно у китайському місті Сіань пройшов перший спільний саміт Піднебесної з країнами Центральної Азії — Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном та Узбекистаном. Росію на зустріч запрошено не було. 

Цей саміт показує, що Китай серйозно взявся на створення альтернативи західному світу на чолі зі США. І цю альтернативу в регіоні очолить саме Піднебесна. Про це пише професор міжнародної безпеки Бірмінгемського університету Стефан Вольфф. 

Читайте також:

Оригінал опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.

Як Китай посилює свій вплив у Центральній Азії в рамках глобальних планів запропонувати альтернативу Заходу

Центральна Азія має вирішальне значення для спроб Китаю побудувати альтернативу очолюваному США ліберальному порядку, в якому беззаперечно домінує Пекін і в якому Росія буде, в кращому випадку, молодшим партнером.

У своїй вступній промові Сі виклав своє "бачення китайсько-центральноазійської спільноти зі спільним майбутнім". Воно ґрунтуватиметься на чотирьох принципах: взаємодопомога, спільний розвиток, універсальна безпека і вічна дружба.

Хоча відносини між Китаєм і Центральною Азією часто розглядаються з точки зору безпеки і розвитку, вони також мають і політичний бік. Це все очевидно в ініціативах зі створення більш тісної регіональної співпраці, започаткованих на саміті в Сіані.

Вони передбачають налагодження зв'язків між китайськими міністерствами і відомствами та їхніми партнерами в Центральній Азії, збільшення освітніх і культурних обмінів, а також створення таких механізмів, як Центральноазійсько-китайська ділова рада. Усе це, ймовірно, сприятиме подальшій консолідації домінуючої ролі Китаю в регіоні.

null
Лідери пʼяти країн Центральної Азії та Сі Цзіньпін на саміті в Китаї. Фото: REUTERS/Florence Lo

Натомість Китай ізолюватиме переважно авторитарних лідерів Центральної Азії від західного економічного і політичного тиску, щоб вони рухалися до демократії і захищали свій суверенітет і територіальну цілісність від будь-якого російського авантюризму.

Результати саміту

Результатом саміту стали приголомшливі 54 угоди, 19 нових механізмів і платформ співпраці та дев'ять багатосторонніх документів, включаючи Сіаньську декларацію.

Навіть якщо відкинути більшість з них як такі, що мають невизначені перспективи фактичного застосування, не може бути жодних сумнівів щодо регіональної значущості Китаю. Згідно зі статистикою ООН, наприклад, обсяг торгівлі товарами між Китаєм і п'ятьма країнами регіону зріс з 460 мільйонів доларів США три десятиліття тому до понад 70 мільярдів доларів США у 2022 році, тобто у 150 разів.

Історично склалося так, що Росія була головним партнером Центральної Азії ще за часів СРСР і в перше десятиліття після його розпаду. Але Москва більше не може відповідати обсягам китайських інвестицій і будівельних контрактів у Центральній Азії, яка з 2005 року становить майже 70 мільярдів доларів.

Китай перебирає на себе роль Росії

Зсув у бік Китаю також відображається у зменшенні значення російського регіонального інтеграційного проєкту — Євразійського економічного союзу — у порівнянні з масштабною глобальною китайською ініціативою "Один пояс, один шлях". Ця програма інфраструктурних інвестицій була започаткована Сі в Казахстані в 2013 році і відтоді зблизила регіон з Китаєм не лише економічно, але й політично.

Ініціатива "Один пояс, один шлях" посіла чільне місце в Сіаньській декларації, чітко пов'язавши її з національними стратегіями розвитку в Центральній Азії. Транспортне сполучення залишається в її основі.

Країни на саміті підтвердили свої зобов'язання щодо будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан, автомобільних доріг з Китаю до Киргизстану, Таджикистану і Узбекистану, а також транспортної інфраструктури для транскаспійських торговельних шляхів з використанням морських портів в Казахстані і Туркменістані.

null
Саміт Китаю та країн Центральної Азії. Фото: REUTERS/Florence Lo

Така увага до транспортної інфраструктури в Центральній Азії і, що важливо, через неї, підкреслює важливість регіону для спроб Китаю диверсифікувати свої торговельні шляхи до Європи в обхід Росії. Це також означає, що Китай, поки що, продовжуватиме використовувати розвиток інфраструктури і торгівлі для залучення більшої кількості партнерів для свого альтернативного міжнародного порядку.

Російський "північний коридор" зараз значною мірою закритий внаслідок санкцій, пов'язаних з війною в Україні. Таким чином, маршрут, який часто називають середнім коридором, знову став важливим не лише для Китаю, але й, що дуже важливо, для країн G7.

Однак середній коридор, який починається в Туреччині і продовжується через Грузію і Центральну Азію, був би ризикованим для Китаю в якості єдиної альтернативи. Його пропускна спроможність є низькою (наразі лише близько 5% від північного коридору), оскільки вантажі мають перетинати кілька кордонів і кілька разів переключатися між автомобільним, залізничним і морським транспортом.

Роль Афганістану

Іншою альтернативою — зі схожим геополітичним значенням — є перевезення через Афганістан до Аравійського моря через пакистанський порт Гвадар. У довгостроковій перспективі трансафганський маршрут відповідає інтересам як Китаю, так і Центральної Азії.

Він сприятиме стабільності і безпеці в Афганістані (але водночас залежатиме від них). І він зменшить вразливість Китаю до ризиків, пов'язаних з існуючим маршрутом уздовж китайсько-пакистанського економічного коридору, особливо тих, що виникають через триваючий повстанський рух "Талібан" в Пакистані.

null
Лідер Китаю Сі Цзіньпін. Фото: REUTERS/Florence Lo

У світлі цього Китай і його центральноазіатські партнери взяли на себе зобов'язання розвивати транспортні можливості узбецького міста Термез на кордоні з Афганістаном. Китай також має офіційну позицію щодо афганського питання, і Сі у своїй промові на саміті згадав про Афганістан. Отже, слід очікувати більшої регіональної взаємодії.

Незважаючи на очевидні ризики, пов'язані з Афганістаном, Китай, ймовірно, включить трансафганський торговельний маршрут до своїх планів. Це також видно з того факту, що Пекін, схоже, неохоче співпрацює з Росією та Іраном щодо їхнього міжнародного транспортного коридору з півночі на південь.

І Росія, і Іран стикаються з жорсткими міжнародними санкціями, а нещодавня напруженість у відносинах між Іраном і Азербайджаном ще більше ставить під сумнів довгострокову життєздатність цього маршруту.

Ентузіазм, з яким п'ять центральноазіатських президентів привітали ці ініціативи, свідчить про те, наскільки вони прагнуть до співпраці з Китаєм. Проте, ще належить з'ясувати, наскільки стійким або популярним є такий підхід у світлі значних і поширених антикитайських настроїв у регіоні.

The Conversation

Стефан Вольфф, професор міжнародної безпеки, Бірмінгемський університет

Актуальне по темі

LEVCHYK SPECTRUMHUB LEVCHYK SPECTRUMHUB LEVCHYK SPECTRUMHUB

Допоможіть дітям
із розладами спектру аутизму

адаптуватись до нових умов життя під час війни

Допомогти зараз