Збільшення стихійних лих у світі занурює бідні країни у фінансову кризу

Під час кліматичного саміту COP27 у листопаді минулого року прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф застеріг світових лідерів про потенційну "фінансову боргову пастку", в яку можуть потрапити країни, що розвиваються, якщо вони будуть змушені шукати ринкової допомоги для покриття зростаючих витрат, пов'язаних зі зміною клімату. Зараз, через шість місяців, коли тарифи і температура продовжують зростати, його попередження здається пророчим.

Про це пише видання Bloomberg.

Стихійні лиха в країнах, що розвиваються

Від початку цього року циклони спустошили південний схід Африки, повені забрали сотні життів у Руанді, Конго та Уганді, а Африканський Ріг постраждав від найсильнішої за останні чотири десятиліття посухи. У Південно-Східній Азії зараз спостерігаються рекордно високі температури, циклон "Мокко" нещодавно обрушився на Бангладеш і М'янму, а сільськогосподарські регіони Аргентини пересохли.

Ці події не лише призводять до гуманітарних криз, але й фінансових. Згідно зі звітом, опублікованим у квітні Центром політики глобального розвитку Бостонського університету, середня вартість капіталу для 58 кліматично вразливих країн становить 10,5%, тоді як дохідність державних облігацій за останнє десятиліття за індексом Bloomberg Barclays для ринків, що розвиваються, становила 4,3%.

Багато з цих країн брали крупні позики, коли відсоткові ставки були набагато нижчими, тож вони намагалися погасити борги ще до того, як сталися стихійні лиха. Зростання вартості запозичень також вплинуло на малий бізнес, у тому числі на фермерів, посиливши проблеми, з якими стикаються уряди.

"Ви працюєте цілий рік за нуль, тому що доходу не буде. Такого роду збитки я бачу вперше", — сказав фермер Тобані Лубісі зі сходу Південної Африки. У лютому сильні дощі знищили його посіви цукрової тростини, затопивши поля і зробивши непридатними для збирання врожаю.

І хоча Лубісі поки що вдається продовжувати свою діяльність, багато інших фермерів у регіоні були змушені продати свою землю або здати поля в оренду через фінансову скруту. 

Історія Лубісі відображає зростаючу тенденцію в усьому світі, що розвивається. За оцінками Munich Re, збитки від глобальних стихійних лих у 2022 році становитимуть 270 мільярдів доларів, причому приблизно 55% цієї суми будуть незастраховані.

Зміна клімату вже викликає стихійні лиха, пов'язані з погодними умовами, і очікується, що з підвищенням температури цей вплив лише посилиться.

На Мальдівах подібна проблема фінансування постає в національному масштабі. Країна, що складається з 1200 островів наразі виділяє 30% свого річного бюджету на берегоукріплення, рекультивацію земель та опріснювальні установки. 

За словами Аміната Шона, міністра навколишнього середовища, зміни клімату та технологій, Мальдіви потребують 8,8 мільярда доларів США, що приблизно в чотири рази перевищує їхній національний бюджет, щоб адаптувати прибережні зони. Підвищення рівня моря вже спричинило ерозію на 64% островів.

Оскільки стихійні лиха стають частішими і сильнішими, інвестори підвищують відсоткові ставки, які вони стягують з вразливих країн, ще більше обтяжуючи їх борговими зобов'язаннями. 

Що далі

Кліматично вразливі країни закликають багатші держави збільшити допомогу для боротьби зі зростаючою частотою стихійних лих.

Хоча на COP27 було досягнуто домовленості про створення фонду для компенсації бідним країнам, його фінансування та структура залишаються невизначеними, а багаті країни історично надавали менше допомоги на боротьбу зі зміною клімату, ніж обіцяли.

Ще однією пропозицією є заохочення фінансування заходів з адаптації до зміни клімату з боку приватного сектору, але інвестори вагаються через складність прогнозування майбутніх потоків надходжень.

Багатосторонні організації, такі як МВФ і Світовий банк, могли б відігравати роль гарантів для зменшення ризиків для приватних інвесторів.

Нагадаємо, внаслідок глобального потепління в Азії встановили новий температурний рекорд — понад 44 градуси на Цельсієм.